З настанням епохи Веб 2.0 користувачі Інтернету отримали можливість оцінювати контент сайтів та контент, створений іншими учасниками.
Це в свою чергу породило іншу проблему - необхідність рангування контенту за отриманими відгуками для того, щоб представити відвідувачам сайту найкращі статті. У випадку, коли існує система оцінювання, вирішення цієї проблеми є тривіальним. Однак дуже часто, в силу недосконалості систем управління інформаційним наповненням та звичок користувачів WWW, оцінки опублікованого контенту залишаються в коментарях і можуть мати різноманітний характер.

Мовне явище, що одержало назву суржик, належить до специфічної форми побутування мови в Україні. Його національну і соціальну природу відображає сам термін, запозичений із сільськогосподарської лексики. Тлумачний словник української мови фіксує слово суржик у двох значеннях:

1. «Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші;
2. (перен., розм.) Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова».

Чи багато з тих, хто активно оперує мовою, усвідомлює, що мова перебуває сьогодні на критичному роздоріжжі не лише в тому - бути їй чи не бути, а й у виборі своєї майбутньої структури і що кожний з нас, виробляючи ті чи ті слова й форми, голосує за те, якою вона буде структурно. Юрій Шевельов

Терміни (від лат. terminus — межа, кордон) — спеціальні слова або словосполучення, які точно і однозначно визначають чи пояснюють предмети, явища, дії з якої-небудь галузі знання — науки, культури, техніки, політики, економіки тощо.

На відміну від слів загальної лексики, які часто є багатозначними та мають емоційний відтінок, терміни в межах сфери застосування є однозначними і позбавлені експресії.
Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Ось чому вони (терміни) і повинні вживатися лише в зафіксованому значенні.

Екзотизми (або етнографізми) (від гр. exotikos — чужий, іноземний) слова або вислови, запозичені з маловідомої, найчастіше неєвропейської мови, що вживаються як стилістичний засіб для створення особливого колориту. Наприклад, аул, мечеть, сакля, курултай, дехканин, духан, полісмен, кюре, леді, лорд, паранджа, аул, фазенда тощо.

Екзотизми поділяються на загальномовні і оказіональні.
Загальномовні екзотизми

• Назви установ: меджліс (татарський парламент), хурал (монгольський парламент), дума, сабор.

Види арґо в залежності від професійної спеціалізації:

• Загальний арґо, тобто такий, який втратив свої шифрувальну та ідентифікаційну функції.
• Арґо , який не ще не втратив свого шифрувального ефекту.

Арґотизми — слова, дібрані й використовувані певною соціальною групою для мовної відокремленості від інших носіїв мови. Арґо — це умовна говірка соціальної групи з певним набором слів, незрозумілих для сторонніх. Відомі злодійське, картярське, лірницьке та жебрацьке арґо.

Арготизми зустрічаються у п`єсах Шекспіра, Деккера, Міддлтона, Конгріва, Джонсона, Флетчера, Шедуелла, Уічерлі, у творах Р. Гріна, Хеда, Батлера, Дефо, Філдінга, Річардсона, Смолетта, В. Скотта, Байрона, Б. Літтона, Монкріффа, Діккенса, Ейнсворта, Теккерея, Дізраелі, Д. Грінвуда та багатьох інших.

Шекспір користується такими «розтаємниченими» арготизмами, як a lifter, a conveyer – злодій; coney-catching rascas – шахраї тощо. Джонсон вживає в одній зі своїх комедій такі арготизми, як hook, ram, catch-pole (bailiff), fawn (informer); pilcher (robber); twang (speak), punk.